1 січня 2020 року набули чинності зміни до статей 46 і 52 Закону України «Про запобігання корупції», внесені Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набув чинності 18 жовтня 2019 року.
Закон вносить зміни щодо процесу декларування
1) Виключається обов’язок подання декларацій громадськими активістами – фізичними особами, які займаються антикорупційною діяльністю;
2) зменшено перелік випадків, у яких зобов’язані подавати декларації, для представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю тощо;
3) змінено норму щодо подання виправленої декларації.
Так, встановлюється, що декларант протягом семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію не більше трьох разів.
(Ці зміни вводяться в дію з 1 січня 2020 року)
Розширюється перелік відомостей, який декларант має подавати щодо себе і членів сім’ї.
Так, декларант зазначає відомості про:
прізвище, ім’я, по батькові:
число, місяць і рік народження;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
серію та номер паспорта громадянина України;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;
зареєстроване місце їх проживання;
місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію;
місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби);
займану посаду, або посаду, на яку претендує;
категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування;
належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
відомості, пов’язані із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, — трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти.
У пункті 7 декларації слова «отримані (нараховані) доходи» замінено словами «отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї».
Внесено деякі уточнення до поняття «члени сім’ї». Так, до членів сім’ї додатково віднесено дітей зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття — незалежно від спільного проживання із суб’єктом.
Додається ще один блок відомостей, які зазначатимуться в декларації.
Так, підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфу, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
Додається вимога щодо декларування фінансових зобов’язань членів сім’ї декларанта.
Скасовується норма щодо обов’язковості декларування фінансових зобов’язань, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
Додається норма про те, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Вводиться норма про те, що під час заповнення декларацій та подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
Вносяться зміни щодо підстав подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та звужується коло декларантів, на яких поширюється вимога щодо подання таких повідомлень, а саме:
– під суттєвими змінами у майновому стані суб’єкта декларування, крім отримання доходу, придбання майна, розумітиметься здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів;
– положення щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.